Звіт 2016 року

Звіт 1-го семестру 9-го класу

І так. Кінець навчального семестру. Час підвотити якісь підсумки. За пару днів до 1-го вересня, коли я будував плани на 9-й клас, розхвалюючи свої оцінки за 8-й, тато мені сказав, що одне діло—заволодіти успіхом, проте в рази тяжче його утримати. І отримавши фото свого табеля, я можу сміливо сказати, що успіх утримав. Звісно ж, це півріччя було для мене тяжчим за минуле. Безперечно, цьому слідує віддати більш ускладнену програму навчання (оскільки клас вже дев’ятий). Але найсильнішим фактором, що робив моє навчання складнішим—це Artem Tsukanov. Звісно ж Тьомич, бо на мені була відповідальність за те, аби він правильно вклинився в процес, та отримав від цього ще й належний результат. І це, я вам скажу, зовсім не так легко, як думав принаймні я сам перед початком навчання. Весь вересень ми обидва не вчились. Взагалі. Жодної контрольної не зробили. Хочу зазначити, що у вересні ця хвиля охопила всіх учнів. Кожного в певній мірі. Нас з Тьомичем більше всіх. Справа утім, що на сайті не з’явилися контрольні на цей рік. Вже під кінець цього місяця я почав потроху щось робити, бо з’явилися контрольні та часові рамки. І саме з того моменту я почав вчитися. Зазвичай плавно, а часом дуже активно. Був у цьому півріччі в мене неминучий дедлайн. Дуже серйозний. Звісно ж у грудні та наприкінці листопада, коли я раптом згадав, що строк здачі КР за перший семестр 15-го числа, а в мене більше 20-ти неготових контрольних… Я за два тижні виконав стільки об’єму, який мав виконати майже за два місяці. В цей період я працював дуже організовано, причому переважно, звісно, самостійно. Я єдиний з нашої школи, хто здав всі КР в строк (13.12, вт). Одна з причин (незважаючи плідну роботу), це те, що я підняв кіпіш з цього приводу дещо раніше за всіх. Попри все маю відмінний табель. Тепер до Тьомича: Я допоміг тобі вклинитися в процес, мою справу зроблено. Тепер все залежить тільки від тебе. Твій результат завше буде прямо пропорційно дорівнювати роботі, яку ти виконав, яка в свою чергу залежить тільки від зусиль, прикладених тобою. І все це врешті решт залежить лише від твого бажання, бо можливостей в нашій школі, м’яко кажучи, валом. Я щиро бажаю тобі удачі). Тепер пару слів про школу й учнів за півроку в цілому. В травні цього року серед нас повстало завдання—відвести мінімальний час для КР, та більшість часу займатися саморозвитком та розвитком школи. Скажу відверто—успіхи не втішають. Особисто мені попри все тяжко ідеально збалансовано організовувати своє навчання. Власне тому в нас поки ще не вийшло виконати цей пункт плану, але будьте певні: всі ми працюємо над цим, і дуже скоро результат здивує всіх. Також я дякую усім, хто допомагав мені весь цей час. Більше всіх, звісно, я вдячний усім вчителям: ви робите неабиякий внесок у розвиток нашої з вами школи, за що я вам безмежно вдячний. Дякую! І бажаю всім удачі в наступному навчальному півріччі!